ВАЩЕНКО

ГРИГОРІЙ ГРИГОРОВИЧ

(1878–1967)

(До 130-річчя від дня народження видатного українського педагога, психолога, фахівця з дидактики і національного виховання).

23 квітня 2008 року виповнилося 130 років від дня народження Григорія Григоровича Ващенка – видатного педагога і психолога, професора Інституту народної освіти Полтави, ректора Богословської академії в Мюнхені, автора праць: ,,Виховний ідеал”, ,,Система освіти в самостійній Україні”, ,,Загальні методи навчання”, ,,Основи естетичного виховання”.

Народився Григорій Ващенко 23 квітня 1878 року в с. Богданівка Чернігівської області в сім’ї дрібномаєтного дворянина-козака.

Його життєва дорога пролягла від Полтавщини, де він народився, і до Мюнхена, де закінчив своє життя. Він не став священиком, як цього хотіла мати, а натомість все своє життя віддав науці, педагогічній праці та літературній творчості.

Творчість Г. Ващенка потрібна нам сьогодні для того, щоб краще побачити стратегію виховання людини, вільної і самовідповідальної, творця, патріота і християнина. Він пропонує нам свій педагогічний досвід, свої здобутки, які стають і нашим надбанням для практичного використання.

Серед найзначніших праць ученого заслуговують на увагу такі: ,,Загальні методи навчання”(1929), ,,Виховний ідеал”(1946), ,,Виховання волі і характеру”(ч. 1 – 1952, ч. 2 – 1957), ,,Тіловиховання як засіб виховання волі і характеру”(1956), ,,Хвороби в галузі національної пам’яті” та ,,Праці з педагогіки та психології”.

Беззастережна любов Г. Ващенка до України і пошуки шляхів до її самостійності, поставили його, хоча й через багато років, на почесне місце в історії української освіти.

Помер Г. Г. Ващенко 2 травня 1967 р. у Мюнхені, де й похований.

В Україні знайомство з педагогічними працями Григорія Григоровича Ващенка почалося лише після проголошення державної незалежності. У 1995 р. було засновано Всеукраїнське педагогічне товариство ім. Г. Г. Ващенка, основним завданням якого стало повернення педагогічній науці спадщини видатного діяча та її популяризація.