Структурним підрозділом відділу наукового і прикладного бібліотекознавства є Кабінет бібліотекознавства, основною метою якого є створення системи інформаційного забезпечення освітянської мережі з проблем бібліотекознавства та інформаційної діяльності.

Насамперед, Кабінет бібліотекознавства передбачає диференційоване бібліотечно-бібліографічне обслуговування та оперативне інформаційне забезпечення бібліотечних працівників позашкільних, загальноосвітніх навчальних закладів, ПТУ, вузів педагогічного та інженерно-педагогічного профілів, інститутів післядипломної педагогічної освіти, наукових інститутів АПН України, працівників найбільших, після ДНПБ України, бібліотек педагогічного профілю – Львівської обласної науково-педагогічної та Миколаївської науково-педагогічної, а також основних категорій користувачів, які належать до кадрового складу ДНПБ України (керівників, науковців, молодих спеціалістів, аспірантів, студентів КНУКіМ, які навчаються без відриву від виробництва). Кабінет є організаційно-методичним центром самоосвіти і забезпечує всі напрями діяльності бібліотеки.

При Кабінеті працює читальний зал бібліотекознавчої літератури (ЧЗБЛ), фонд якого містить понад 4,5 тис. одиниць вітчизняних та зарубіжних (насамперед, російських) видань з питань історії, теорії, методики та практики бібліотекознавства, книгознавства, бібліографознавства, документознавства тощо. Це, в основному, офіційні видання, монографії, збірники наукових праць, матеріали науково-практичних конференцій, підручники, довідники. 

Важливу частину фонду становлять фахові періодичні та продовжувані видання, серед яких “Библиография”, “Библиотека”, “Бибилиотека в школе” , “Бибилиотека и закон”, “Библиотековедение”, “Бібліотечна планета”, “Бібліотечний вісник”, “Вестник Библиотечной Ассамблеи Евразии”, “Вісник Книжкової палати”, “Мир библиографии”, “Научные и технические библиотеки”, “Независимый библиотечний адвокат”, “Світ дитячих бібліотек”, “Университетская книга”, “Шкільна бібліотека”, “Школьная библиотека” та інші.

Біля 1 тис. примірників книг та журналів налічує фонд видань кінця XIX – першої половини ХХ ст. Документи кінця ХІХ – початку ХХ ст. є найціннішими у фонді Кабінету бібліотекознавства.

Більшість книг цього фонду присвячено питанням організації читання.

Це покажчики:

• “Что читать народу ?” (1884 – 1906 рр.; ініціатором, редактором і одним із авторів була Х.Д. Алчевська);
• “Что читать ?” І.В. Владіславлєва (Маємо чотири видання 1-го та два видання (1-ше та 4-те) 2-го випусків, які виходили друком з 1911 до 1919 рр.);
• “Детская и народная литература: Опыт рук. для сист. чтения” (1901 – 1915) та “Детская и народная литература: Указ. кн. и бр. для дет. и нар. чтений: (Крат. рук. для устройства и ведения чтений при помощи волшеб. фонаря”) (1903) Л.І. Лебедєва;
• “Справочная книжка по чтению детей всех возрастов” М.В. Соболєва (СПб., 1903);
• “Избранные книги из числа допущенных Министерством народного просвещения в ученические библиотеки низших училищ с 1899 г. по март 1914 г.” М. Малиновського (3-тє видання, 1914 р.);
• “Книга о книгах” І.І. Янжула (1892 р.).
• програми читання особливого відділу комітету Педагогічного музею військово-навчальних закладів (Петербург) та Комісії з організації домашнього читання при навчальному відділі Товариства розповсюдження технічних знань (Москва);
• праці М. Малиновського “Библиотека начальной школы. Как ее составить и как ею пользоваться” (СПб., 1910), М. Рубакіна “Практика самообразования” (2-ге вид., 1919 р.), “Как и с какой целью читать книги” (1918) та “Этюды о русской читающей публике” (1895), Ц. і В. Балталон “Воспитательное чтение” (1908), В. Роднікова  “Детская литература” (1915), критико-педагогічні бесіди з питань дитячої літератури “Литература “маленького народа” А.В. Круглова (1897), посібник Партриджів “Как и что рассказывать детям в школе и дома” (переклад Л.Б. Хавкіної, 1914 р.) та інші.

У фонді бібліотекознавчої літератури кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. представлена і історична література з питань нормативного забезпечення роботи бібліотек, зокрема бібліотек навчальних закладів.

Це:

• “Правила библиотеки императорского С. – Петербургского университета” (1908);
• проект організації шкільної бібліотеки “Школьная библиотека  Є. Проскурякової (1916);
• посібник “Библиотечное дело: Рук. для устройства и содержания в порядке обществ., зем., школ. и част.  б-к”, складений В.М. Васильєвим (2 – ге вид., 1913);
• звіти про діяльність безкоштовних народних читалень – бібліотек Харківського товариства грамотності;
• праця А.К. Покровської “О работе в детских и школьных библиотеках” (1918);
• “Устав русского библиотечного общества” (1918);
• “Руководство для общественных библиотек” П. Отле та Л. Воутерса (пер. з фр., 1924 р.).

Питання розвитку бібліографії і бібліотекознавства в Україні 1920-х років розглядаються в бібліотечних збірниках, що їх видавала Всенародна бібліотека України: “На науково-бібліотечному фронті УРСР” та “Бібліографія на Україні”.

Темі каталогізації присвячені “Доклад комиссии о каталогах книг для школьных ученических и народных библиотек” (1894) та “Проект французской инструкции по составлению алфавитного каталога” (1920).

Із періодичних видань першої половини ХХ ст. особливу цінність становлять: “Библиотечное обозрение” (1925 – 1927 рр.), “Книга детям” (1928 – 1929), “Новости детской литературы” (1912, 1913, 1916 рр.), “Что и как читать детям” (1912 – 1913), “Красный библиотекарь” (з 1923 р.) та “Советская библиография” (з 1937 р.).

Склад і зміст фонду бібліотекознавчої літератури відображено в довідково-бібліографічному апараті, який складається з:

• абеткового і систематичного каталогів з питань бібліотечної справи та бібліографії;
• систематичної картотеки статей із збірників та періодичних видань;
• картотеки з питань історії педагогічних бібліотек;
• картотеки передового досвіду освітянських бібліотек;
• реєстраційної картотеки нових надходжень періодики;
• картотеки видань кінця ХІХ - першої половини ХХ ст.
• Кабінет бібліотекознавства систематично інформує бібліотечних працівників стосовно питань бібліотекознавства та бібліографознавства шляхом організації:
• відкритих переглядів нової літератури;
• бібліографічних оглядів;
• постійнодіючої виставки “Нові надходження”;
• тематичних виставок до заходів, що їх проводить відділ наукового і прикладного бібліотекознавства та бібліотека (семінари, практикуми, круглі столи тощо).